сонюга
див. ледачий
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сонюга — соню́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
- сонюга — -и, ч. і ж., розм., зневажл. Те саме, що сонько. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сонюга — СОНЮ́ГА, и, ч. і ж., розм., зневажл. Те саме, що сонько́. Уставай, бісова сонюго! .. – і вона так його стусонула в ребра, що він аж схопився (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах
- сонюга — СОНЬКО́ розм. (людина, яка любить багато спати), СПЛЮХ розм., СПЛЮ́ХА розм., ДРІМА́ЙЛО розм., СОНЮ́ГА розм., СОНЯ розм., СПАНЬКО́ розм. рідше. — Я думав, ти справжній рибалка, а ти сонько! (Ю. Збанацький); Лужицький висміяв його, що такий сплюх (О. Словник синонімів української мови
- сонюга — СОНЮ́ГА, и, ч. і ж., розм., зневажл. Те саме, що сонько́. Уставай, бісова сонюго!..— і вона так його стусонула в ребра, що він аж схопився (Гр., II, 1963, 299). Словник української мови в 11 томах