трюхати

Значення в інших словниках

1. трюхати — трю́хати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
2. трюхати — ТРЮ́ХАТИ і рідко ТРУ́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм. Бігти нешвидко, дрібною риссю (звичайно про коня). Захуджені коні о. Хведора зовсім потомились, аж перепались .. Коненята ледве трюхали (І. Словник української мови у 20 томах
3. трюхати — і рідко трухати, -аю, -аєш, недок., розм. Бігти нешвидко, дрібною риссю (звичайно про коня). || Повільно бігти (про людину). || Їхати верхи, трясучись від нешвидкого бігу коня. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. трюхати — Ї́ХАТИ (про людей — пересуватися на якомусь із видів транспорту), ІТИ́ (ЙТИ), КОТИ́ТИ розм., ПОГАНЯ́ТИ розм.; МЧА́ТИ, МЧА́ТИСЯ, ЛЕТІ́ТИ, НЕСТИ́СЯ, ГНА́ТИ розм., ГНА́ТИСЯ розм., МАЙНУВА́ТИ діал. (швидко); СКАКА́ТИ (на коні); ТРЮ́ХАТИ розм. Словник синонімів української мови
5. трюхати — ТРЮ́ХАТИ і рідко ТРУ́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм. Бігти нешвидко, дрібною риссю (звичайно про коня). Захуджені коні о. Хведора зовсім потомились, аж перепались.. Коненята ледве трюхали (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
6. трюхати — Трюхати, -хаю, -єш гл. Ѣхать или бѣжать рысцой. Худі коні о. Хведора зовсім потомились і ледві трюхали, в'їжджаючи в ворота. Левиц. І. 457. Словник української мови Грінченка