тятива

див. вірьовка

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тятива — тятива́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири тятиви́ Орфографічний словник української мови
  2. тятива — [т'атиева] -ви, д. і м. -в'і, мн. -тивие, -тиy дв'і т'атиеви Орфоепічний словник української мови
  3. тятива — ТЯТИВА́, и́, ж. Ремінь, мотузка, струна і т. ін., що туго стягує кінці лука. Тут він спинився, і лука бере, і стрілу прудколетну На тятиву накладає (М. Зеров); Тятива тихо бринькнула, і чорна стріла хижо шугнула вниз (П. Загребельний); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  4. тятива — -и, ж. Ремінь, мотузка, струна і т. ін., що туго стягує кінці лука. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тятива — Тятива́, -ви́; -ти́ви, -ти́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. тятива — ТЯТИВА́, и́, ж. Ремінь, мотузка, струна і т. ін., що туго стягує кінці лука. Тут він спинився, і лука бере, і стрілу прудколетну На тятиву накладає (Зеров, Вибр., 1966, 266); Тятива тихо бринькнула, і чорна стріла хижо шугнула вниз (Загреб. Словник української мови в 11 томах
  7. тятива — Конструктивний елемент східчастого маршу у вигляді нахиленої дерев'яної балки, на бічні грані якої спираються сходинки. Мають місце: ~ зігнута — короткий зігнутий брус, яким на поворотах з'єднуються сусідні марші у дерев'яних сходах... Архітектура і монументальне мистецтво
  8. тятива — Тятива, -ви ж. Тетива. Наготує лук до бою, тятиву тугу натягне. К. Псал. 13. Лука він натягне золотого і трепетну стрілу на тятиву наложить. К. Дз. 58. Словник української мови Грінченка