хитатися

Вигойдуватися, виколихуватися, вихатися, вихилясити, вихилясничати, вихитуватися, вихлітися, вібрувати, гойдатися, кабутати (про колесо: обертатися, хитаючись у різні боки), камбутати (т.с.), киватися, коливатися, колихатися, колих-колих (вигук), кривуляти (про колесо), майдалатися, майоріти (рідк.); майталатися, майталачитися, майтолатися, мантилятися, матильгатися, матлатися, маяти (майоріти), маятися, метелятися, метильгатися, метлятися, мотатися, мотилятися, мотлятися, перегойдуватися, переколихуватися, перехитуватися, повихуватися, погойдуватися, поколихуватися, похитуватися, похитуні (дит.), похитусі (т.с.), розвіватися, розгойдуватися, розколихуватися, розхитуватися, сколихуватися, схитуватися, хилитатися, хилятися, хиті (дит.), хитуні, хитусеньки, хитусі

Фразеологічні синоніми: іти ходором; хитатись, як суха диня на воді; ходором ходити

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хитатися — Коливатися, гойдатися, киватися. Словник синонімів Полюги
  2. хитатися — хита́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. хитатися — Хилитатися, коливатися, гойдатися, р. хибатися, хилятися, (від поштовху) тремтіти, здригатися, (- людей) втрачати <�губити> рівновагу, (- світло) блимати, моргати, (від утоми) похитуватися, П. вагатися Словник синонімів Караванського
  4. хитатися — [хиетатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  5. хитатися — ХИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ХИТНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. 1. Рухатися, погойдуючись з боку на бік, вперед і назад або згори вниз; колихатися, гойдатися, хилитатися. Билини навіть не осталось; Тілько одним-одно хиталось Зелене дерево в степу (Т. Словник української мови у 20 томах
  6. хитатися — -аюся, -аєшся, недок., хитнутися, -нуся, -нешся, док. 1》 Рухатися, коливатися з боку на бік вперед і назад або згори вниз; колихатися, гойдатися. 2》 чим. Здійснювати коливальні рухи чим-небудь; коливатися. 3》 Не мати стійкості, стояти не міцно, ненадійно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. хитатися — ґрунт (земля́) хита́ється (повзе́, су́неться і т. ін.) під нога́ми у кого, чиїми. Чиєсь становище стає ненадійним, непевним і т. ін. Кожний зрубаний Тиховичем виноградник накладав вагу на його сумління. Фразеологічний словник української мови
  8. хитатися — ВАГА́ТИСЯ (виявляти нерішучість у вирішенні чого-небудь), РОЗДУ́МУВАТИ, СУМНІВА́ТИСЯ, ХИТА́ТИСЯ, М'Я́ТИСЯ розм., ТЕ́РТИСЯ (ТА М'Я́ТИСЯ) розм., МУ́ЛЯТИСЯ розм., МУ́ЛИТИСЯ розм. рідше, ВАГУВА́ТИСЯ діал., ВАРУВА́ТИСЯ діал., ВО́МПИТИ (ВО́НПИТИ) діал. Словник синонімів української мови
  9. хитатися — Хита́тися, -та́юся, -та́єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. хитатися — ХИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ХИТНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. 1. Рухатися, коливатись з боку на бік, вперед і назад або згори вниз; колихатися, гойдатися. Билини навіть не осталось; Тілько одним-одно хиталось Зелене дерево в степу (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  11. хитатися — Хитатися, -таюся, -єшся гл. Шататься, касаться, колебаться. Тільки одним одно хиталось зелене дерево в степу. Шевч. 437. Синє море хитається, білий заєць купається. Лубен. у. Словник української мови Грінченка