1. Словник синонімів Вусика

хитати

I

вертіти (туди-сюди), вигойдувати, виколихувати, виляти, вихати, вихитувати, вихлювати, вихляти, гойдати, загойдувати, заколисувати, заколихувати, коливати, колисати, колихати, крутити (див. фразеологічні синоніми), люлікати, люляти, майдалати, майталати, майталачити, майтолати, мантиляти, матильгати, матлати, махати, меляти (хвостом), метеляти, метильгати, метляти, мотляти, перегойдувати, переколихувати, перехитувати, підгойдувати, підколихувати, підхитувати, погойдувати, поколихувати, похитувати, розгойдувати, розколихувати, розколисувати, розхитувати, сколихувати, схитувати, хибати, хилитати, хиляти

Фразеологічні синоніми: крутити, як берестовою гіллею; крутити, як циган сонцем

II

див. іти

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хитати — (сприяти коливанню чогось) колихати, вихитувати, колисати, коливати, гойдати, розм. (сильно) теліпати, тормосити. Словник синонімів Полюги
  2. хитати — хита́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. хитати — Хилитати, гойдати, колисати, коливати, р. хибати, хиляти, (ритмічно) погойдувати, (стовп) розхитувати, (головою) кивати, (репутацію) П. підривати Словник синонімів Караванського
  4. хитати — ХИТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ХИТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. кого, що і без прям. дод. Надавати чому-небудь коливального руху з боку на бік, вперед і назад, згори вниз; колихати, гойдати, розгойдувати. Віє вітер, повіває, Кораблі хитає (С. Словник української мови у 20 томах
  5. хитати — -аю, -аєш, недок., хитнути, -ну, -неш, док. 1》 перех. і без додатка. Надавати чому-небудь коливального руху з боку на бік, вперед і назад, згори вниз; колихати, гойдати. || Ритмічно погойдувати кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хитати — підмо́чувати (хита́ти) / підмочи́ти (розхита́ти) репута́цію (авторите́т). Певними вчинками, діями і т. ін. створювати негативну думку про кого-небудь, заплямовувати когось. Фразеологічний словник української мови
  7. хитати — КОЛИХА́ТИ (дитину — на руках чи в колисці), КОЛИСА́ТИ, ГОЙДА́ТИ, ХИТА́ТИ, ЛЮ́ЛЯ́ТИ розм. (приспівуючи). — Колиши вже, колиши! З тебе, бачу, добра нянька (І. Нечуй-Левицький); Як ми будем, молодий козаче, мандрувати, Хто ж буде наше дитятко колисати? (П. Словник синонімів української мови
  8. хитати — ХИТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ХИТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. перех. і без додатка. Надавати чому-небудь коливального руху з боку на бік, вперед і назад, згори вниз; колихати, гойдати. Віє вітер, повіває, Кораблі хитає (Рудан., Тв. Словник української мови в 11 томах
  9. хитати — Хитати, -таю, -єш гл. Шатать, качать. Ой у полю билина, вітер нею хитає. Чуб. V. 74. Сиділа на лаві, хитаючи в обіймах недужу свою дитинку. МВ. ІІ. 178. Хитати головою. Ой тихо, тихо Дунай воду хитає. Грин. ІІІ. 494. Словник української мови Грінченка