хмарник

див. чародій

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хмарник — ХМА́РНИК, а, ч., діал. Характерник, який повеліває хмарами, погодою. Поширеним на Бойківщині було вірування в можливість людей, наділених надзвичайною силою, насилати або відвертати дощ, градові хмари або інші стихійні лиха. Їх називали “хмарниками”, тучниками“, ”градівниками“... (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. хмарник — -а, ч. Химородник, чаклун, що владарює над хмарами і повеліває ними. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хмарник — Хмарник, -ка м. Колдунъ, управляющій тучами. МУЕ. ІІІ. 53. Словник української мови Грінченка