1. Великий тлумачний словник сучасної мови

хмарник

хма́рник

-а, ч.

Химородник, чаклун, що владарює над хмарами і повеліває ними.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хмарник — див. чародій Словник синонімів Вусика
  2. хмарник — ХМА́РНИК, а, ч., діал. Характерник, який повеліває хмарами, погодою. Поширеним на Бойківщині було вірування в можливість людей, наділених надзвичайною силою, насилати або відвертати дощ, градові хмари або інші стихійні лиха. Їх називали “хмарниками”, тучниками“, ”градівниками“... (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. хмарник — Хмарник, -ка м. Колдунъ, управляющій тучами. МУЕ. ІІІ. 53. Словник української мови Грінченка