худоребрий

Значення в інших словниках

1. худоребрий — худоре́брий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
2. худоребрий — ХУДОРЕ́БРИЙ, а, е, розм. Кістлявий, худий. Перед ним проторохтів, брязкаючи залізом струхнявілої брички, візник із затьопаною худореброю шкапиною (Олесь Досвітній); Навіть малюк худоребрий, на прізвисько Хлястик, теж пробував через мур перелізти... (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
3. худоребрий — -а, -е, розм. Кістлявий, худий. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. худоребрий — КІСТЛЯ́ВИЙ (про людину, тварину та частини їхнього тіла — худий, з випнутими кістками), КОСТИ́СТИЙ, КОЩА́ВИЙ, МАСЛАКУВА́ТИЙ, СУХОКО́СТИЙ розм., ХУДОКО́СТИЙ розм.; СУХОРЕ́БРИЙ розм., ХУДОРЕ́БРИЙ розм. (дуже худий, з випнутими ребрами). Словник синонімів української мови
5. худоребрий — ХУДОРЕ́БРИЙ, а, е, розм. Кістлявий, худий. Перед ним проторохтів, брязкаючи залізом струхнявілої брички, візник із затьопаною худореброю шкапиною (Досв., Вибр., 1959, 216); Навіть малюк худоребрий, на прізвисько Хлястик, теж пробував через мур перелізти… (Гончар, Бригантина, 1973, 69). Словник української мови в 11 томах