хутірець

Значення в інших словниках

1. хутірець — хутіре́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. хутірець — ХУТІРЕ́ЦЬ, рідше ХУТОРЕ́ЦЬ, рця́, ч. Зменш.-пестл. до ху́тір. Схотілось мені навідаться у рідний край – глянуть на свій хутірець і поклониться батьківській і матчиній могилці (О. Словник української мови у 20 томах
3. хутірець — рідше хуторець, -рця, ч. Зменш.-пестл. до хутір. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хутірець — Хутіре́ць, -рця́; -рці́, -рці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. хутірець — ХУТІРЕ́ЦЬ, рідше ХУТОРЕ́ЦЬ, рця́, ч. Зменш.-пестл. до ху́тір. Схотілось мені навідаться у рідний край — глянуть на свій хутірець і поклониться батьківській і матчиній могилці (Стор. Словник української мови в 11 томах
6. хутірець — Хутір, -тора м. Отдѣльная усадьба внѣ селенія, выселокъ. Як би з хутора, то б і повірила. Ном. № 6878. З давнього-давна у гаї над ставом удвох собі на хуторі жили. Шевч. ум. хутірець, хуторець, хуторо́к. К. ЧР. 104. МВ. І. 139. Жила вдова хуторцем. Г. Барв. 304. Словник української мови Грінченка