чуд

Значення в інших словниках

1. чуд — ЧУД, а, ч., розм. Те саме, що чу́до 1–2. Бісів чуд. Словник української мови у 20 томах
2. чуд — чуд, чюд диво, чудо Словник застарілих та маловживаних слів
3. чуд — Чуд, -да м. 1) = чудо. Чуб. І. 162. 2) Въ одномъ изъ варіантовь думы «Про Олексія Поповича» употреблено ошибочно вм. чардак, палуба. Олексій Попович на чуд вихожає. АД. І. 181. Словник української мови Грінченка