штурхати

Значення в інших словниках

1. штурхати — Штурхати: — штовхати [51;52] Словник з творів Івана Франка
2. штурхати — ШТУ́РХА́ТИ, шту́рха́ю, шту́рха́єш, недок., кого, чим і без дод., розм. 1. Те саме, що штовха́ти 1, 2. – Не штурхай мене... Я щось тобі скажу... – Нічо розумного не скажеш. Іди, – і знов штурхав [Дмитро] (Г. Словник української мови у 20 томах
3. штурхати — шту́рха́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
4. штурхати — шту́рхати → штуркати Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. штурхати — штурхаю, штурхаєш, недок., перех. і без додатка, розм. 1》 Те саме, що штовхати 1), 2). 2》 чим. Совати, тикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. штурхати — ШТОВХА́ТИ (короткими різкими рухами торкатися когось, чогось, відпихати від себе), ШТОВХА́ТИСЯ, ПХА́ТИ, ПХА́ТИСЯ, ШТУ́РХАТИ розм., ШТУ́РХАТИСЯ розм., ШТУРЛЯ́ТИ розм., ПОПИХА́ТИ розм., ПІДПИХА́ТИ розм., ТО́РСАТИ розм., ТУ́ЗАТИ розм., ТУСА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
7. штурхати — ШТУ́РХА́ТИ, шту́рха́ю, шту́рха́єш, недок., перех. і без додатка, розм. 1. Те саме, що штовха́ти 1, 2. — Не штурхай мене… Я щось тобі скажу…— Нічо розумного не скажеш. Іди,— і знов штурхав [Дмитро] (Хотк. Словник української мови в 11 томах
8. штурхати — Штурха́ти, -ха́ю, -єш гл. Толкать, пырять, давать пинки, тумаки. І знов він у хату, то сестра опять за кочергу, та давай штурхати дрова. Рудч. Ск. І. 125. Штурха палицею по під тином, а собаки на його як на вовка брешуть. Стор. Словник української мови Грінченка