юрбитися

Значення в інших словниках

1. юрбитися — ЮРБИ́ТИСЯ, иться; мн. юрбля́ться; недок. Збираючись, скупчуючись в одному місці, збиватися в юрбу (про людей). Люди юрбились біля будинку, мов біля театру (Яків Баш); Біля гірки з сміхом і галасом юрбилися дітлахи з санками (Н. Забіла); * Образно. Словник української мови у 20 томах
2. юрбитися — юрби́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
3. юрбитися — -иться; мн. юрбляться; недок. Збираючись, скупчуючись в одному місці, збиватися в юрбу (про людей). || Триматися гуртом, зграєю (перев. про тварин одного виду). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. юрбитися — СКУ́ПЧУВАТИСЯ (збиратися докупи), ЗБИВА́ТИСЯ, ГРОМА́ДИТИСЯ, ТИ́СНУТИСЯ, ТАБОРИ́ТИСЯ, ЮРБИ́ТИСЯ, ЮРМИТИСЯ, ЮРТУВА́ТИСЯ розм., ТО́ВПИТИСЯ, НАТО́ВПЛЮВАТИСЯ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИСЯ розм., СКУ́ПЛЮВАТИСЯ розм., КУ́БЛИТИСЯ розм., ТЛУМИ́ТИСЯ діал., ГЛОТИ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
5. юрбитися — ЮРБИ́ТИСЯ, иться; мн. юрбля́ться; недок. Збираючись, скупчуючись в одному місці, збиватися в юрбу (про людей). Люди юрбились біля будинку, мов біля театру (Баш, Надія, 1960, 89); Біля гірки з сміхом і галасом юрбилися дітлахи з санками (Забіла, Катруся.. Словник української мови в 11 томах