юрбитися
ЮРБИ́ТИСЯ, иться; мн. юрбля́ться; недок. Збираючись, скупчуючись в одному місці, збиватися в юрбу (про людей).
Люди юрбились біля будинку, мов біля театру (Баш, Надія, 1960, 89);
Біля гірки з сміхом і галасом юрбилися дітлахи з санками (Забіла, Катруся.., 1955, 44);
*Образно. Юрбляться вони [літа] навколо мене, Хочуть перестроїти струну — Все моє неторкано зелене Перефарбувать на сивину (Бичко, Простота, 1963, 9);
// Триматися гуртом, зграєю (перев. про тварин одного виду).
Найбільше Медунку цікавив льоток, через який вилітали з дому і прилітали додому бджоли.Там юрбилось багато бджіл (Ів., Про бджілку.., 1959, 9).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- юрбитися — див. гуртуватися Словник синонімів Вусика
- юрбитися — ЮРБИ́ТИСЯ, иться; мн. юрбля́ться; недок. Збираючись, скупчуючись в одному місці, збиватися в юрбу (про людей). Люди юрбились біля будинку, мов біля театру (Яків Баш); Біля гірки з сміхом і галасом юрбилися дітлахи з санками (Н. Забіла); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- юрбитися — юрби́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- юрбитися — -иться; мн. юрбляться; недок. Збираючись, скупчуючись в одному місці, збиватися в юрбу (про людей). || Триматися гуртом, зграєю (перев. про тварин одного виду). Великий тлумачний словник сучасної мови
- юрбитися — СКУ́ПЧУВАТИСЯ (збиратися докупи), ЗБИВА́ТИСЯ, ГРОМА́ДИТИСЯ, ТИ́СНУТИСЯ, ТАБОРИ́ТИСЯ, ЮРБИ́ТИСЯ, ЮРМИТИСЯ, ЮРТУВА́ТИСЯ розм., ТО́ВПИТИСЯ, НАТО́ВПЛЮВАТИСЯ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИСЯ розм., СКУ́ПЛЮВАТИСЯ розм., КУ́БЛИТИСЯ розм., ТЛУМИ́ТИСЯ діал., ГЛОТИ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови