юрбитися
ЮРБИ́ТИСЯ, иться; мн. юрбля́ться; недок.
Збираючись, скупчуючись в одному місці, збиватися в юрбу (про людей).
Люди юрбились біля будинку, мов біля театру (Яків Баш);
Біля гірки з сміхом і галасом юрбилися дітлахи з санками (Н. Забіла);
* Образно. Юрбляться вони [літа] навколо мене, Хочуть перестроїти струну – Все моє неторкано зелене Перефарбувать на сивину (В. Бичко);
// Триматися гуртом, зграєю (перев. про тварин одного виду).
Найбільше Медунку цікавив льоток, через який вилітали з дому і прилітали додому бджоли.Там юрбилось багато бджіл (О. Іваненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- юрбитися — див. гуртуватися Словник синонімів Вусика
- юрбитися — юрби́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- юрбитися — -иться; мн. юрбляться; недок. Збираючись, скупчуючись в одному місці, збиватися в юрбу (про людей). || Триматися гуртом, зграєю (перев. про тварин одного виду). Великий тлумачний словник сучасної мови
- юрбитися — СКУ́ПЧУВАТИСЯ (збиратися докупи), ЗБИВА́ТИСЯ, ГРОМА́ДИТИСЯ, ТИ́СНУТИСЯ, ТАБОРИ́ТИСЯ, ЮРБИ́ТИСЯ, ЮРМИТИСЯ, ЮРТУВА́ТИСЯ розм., ТО́ВПИТИСЯ, НАТО́ВПЛЮВАТИСЯ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИСЯ розм., СКУ́ПЛЮВАТИСЯ розм., КУ́БЛИТИСЯ розм., ТЛУМИ́ТИСЯ діал., ГЛОТИ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
- юрбитися — ЮРБИ́ТИСЯ, иться; мн. юрбля́ться; недок. Збираючись, скупчуючись в одному місці, збиватися в юрбу (про людей). Люди юрбились біля будинку, мов біля театру (Баш, Надія, 1960, 89); Біля гірки з сміхом і галасом юрбилися дітлахи з санками (Забіла, Катруся.. Словник української мови в 11 томах