1. Словник української мови в 11 томах

юрбище

Ю́РБИЩЕ, а, с. Збільш. до юрба́ 1.

Вони [скоморохи] мандрували від міста до міста, особливо по ярмарках, і своїми жартами, іноді до крайності грубими і цинічними, зваблювали довкола себе великі юрбища цікавого народу (Фр., XVI, 1955, 210).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. юрбище — див. ватага Словник синонімів Вусика
  2. юрбище — -а, с. Збільш. до юрба 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. юрбище — Ю́РБИЩЕ, а, с. Збільш. до юрба́ 1. Вони [скоморохи] мандрували від міста до міста, особливо по ярмарках, і своїми жартами, іноді до крайності грубими і цинічними, зваблювали довкола себе великі юрбища цікавого народу (І. Словник української мови у 20 томах
  4. юрбище — ю́рбище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови