віяло
Легкий, складаний, оздоблений предмет, який розгортається півколом, виготовляється з дерев'яних планок, слонової кості, тканини або пір'я; призначений для обвіювання. 
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віяло — ві́яло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- віяло — Вахляр, опахало, д. обмахало. Словник синонімів Караванського
- віяло — Вахлярка Словник чужослів Павло Штепа
- віяло — -а, с. 1》 Виготовлений з легкого матеріалу предмет (звичайно у вигляді півкола), яким навівають прохолоду в обличчя під час спеки. 2》 у знач. присл. віялом. У вигляді півкола. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віяло — ВІ́ЯЛО, а, с. 1. Вигот. з легкого матеріалу предмет (звичайно у вигляді півкола), яким навівають прохолоду в обличчя під час спеки; невелике ручне опахало. Словник української мови у 20 томах
- віяло — ВІ́ЯЛО (предмет для обмахування при спеці, духоті), ОПАХА́ЛО, ВАХЛЯ́Р діал. У неї є чудова колекція японських віял (О. Донченко); Він сидить немов камінний ідол під опахалами з барвистих пер (Леся Українка); Одна з пань нервово замахала пальмовим вахлярем (Дніпрова Чайка). Словник синонімів української мови
- віяло — ВІ́ЯЛО, а, с. 1. Виготовлений з легкого матеріалу предмет (звичайно у вигляді півкола), яким навівають прохолоду в обличчя під час спеки. Так було душно, що аж уночі приходилось умиватись та віялом обмахуватись (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах