1. Універсальний словник-енциклопедія

гомофонія

У музиці вид багатоголосся, при якому одна мелодична лінія домінує над акомпанементом (початок XVII ст.); поширена у класичному і романтичному стилі.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гомофонія — гомофо́нія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гомофонія — (від гр. homos — рівний і phone — звук, голос) — багатоголосний склад музики, в якому один з голосів (як правило, верхній) є головним, а інші лише супроводжують, акомпанують йому. Словник-довідник музичних термінів
  3. гомофонія — ГОМОФО́НІЯ, ї, ж., муз. Тип багатоголосся, за якого один із голосів (як правило, верхній) є головним, а інші лише супроводжують його, акомпанують йому. Гомофонія була художньо необхідною формою для оперної музики часів бароко (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. гомофонія — -ї, ж. Тип багатоголосся, що характеризується поділом голосів на головний і супровідні, чим відрізняється від поліфонії; гомофонно-гармонічний склад. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. гомофонія — гомофо́нія (від гомо... і ...фонія) тип багатоголосся, що характеризується поділом голосів на головний і супровідні, чим відрізняється від поліфонії. Словник іншомовних слів Мельничука