1. Універсальний словник-енциклопедія

деревина

I

сировина, яку отримують із зрубаних дерев, обробляють відповідним чином і сортують.

II

тканина судинних рослин, гол. складник стовбура; складається з мертвих елементів, що проводять воду та мінеральні солі (судини, або трахеї), зміцнюючих (деревинні волокна), а також із живих паренхімних клітин, у яких накопичуються поживні запаси; д. формується з ликово-деревної маси у вигляді шарів щорічного приросту.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деревина — дереви́на іменник жіночого роду одне дерево; шматок дерева деревина́ іменник жіночого роду речовина, матеріал Орфографічний словник української мови
  2. деревина — I деревин`а-и, ж. 1》 Тверда тканина, що знаходиться між корою і серцевиною і становить основну масу деревних або кущових рослин. 2》 Те саме, що дерево 2). II дерев`ина-и, ж. Те саме, що дерево 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. деревина — ДЕ́РЕВО (багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону), ДЕРЕВИ́НА, ДРЕ́ВО заст., поет. Скрипливе дерево довго живе (прислів'я); Палає багаття, осяває всі листочки, усі гіллячки крислатої деревини (М. Словник синонімів української мови
  4. деревина — Дереви́на, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. деревина — ДЕРЕВИ́НА, и, ж. Те саме, що де́рево 1. Скрипить дуплиняна деревина від вітру! зовсім, здається, зогнила: середина витрухла, випала, а не пада — скрипить (Мирний, III, 1954, 129); Хто посадить деревину У садку чи край села, Скажуть всі про ту людину... Словник української мови в 11 томах