1. Словник синонімів української мови

деревина

ДЕ́РЕВО (багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону), ДЕРЕВИ́НА, ДРЕ́ВО заст., поет. Скрипливе дерево довго живе (прислів'я); Палає багаття, осяває всі листочки, усі гіллячки крислатої деревини (М. Коцюбинський); Над водою посажене Древо зеленіє, Плодом вкрите (Т. Шевченко).

ДЕРЕВИНА́ (тверда тканина, що знаходиться між корою і серцевиною рослини), КСИЛЕ́МА спец. Вгору по судинах деревини (ксилеми) від коренів до листя рухається висхідна течія води і розчинів мінеральних речовин (з журналу).

ЛІС збірн. (зрубані дерева як будівельний матеріал), ЛІСОМАТЕРІА́Л збірн., ДЕ́РЕВО збірн., ДЕРЕВИНА́ збірн., ДЕРЕ́ВНЯ заст.; ДУБИ́НА збірн. (дубова деревина). — Я будь-яку ділянку прикину вздовж та впоперек на око і скажу, скільки якої породи буде на ній: стільки-то будівельного лісу вийде, а стільки-то хворосту, дровець (М. Стельмах); Розбурханий заробітчанський натовп, відхлинувши до складів лісоматеріалу, раптом уперся, не подаючись далі (О. Гончар); Тільки діждав Чіпка тепла, зараз накупив дерева, найняв майстрів і заложив над самим шляхом не хату, а цілий невеличкий будинок (Панас Мирний); — Деревини на хату шукаю. Маю хату будувати (Г. Хоткевич); Там, біля причілкової стіни, у його лежала деревня, що він її почав уже потроху купувати на хату (Б. Грінченко); Погорів я, мушу становити хату, так доводиться аж до Сагайдака.. їздити по дубину (Л. Яновська).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деревина — дереви́на іменник жіночого роду одне дерево; шматок дерева деревина́ іменник жіночого роду речовина, матеріал Орфографічний словник української мови
  2. деревина — I деревин`а-и, ж. 1》 Тверда тканина, що знаходиться між корою і серцевиною і становить основну масу деревних або кущових рослин. 2》 Те саме, що дерево 2). II дерев`ина-и, ж. Те саме, що дерево 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. деревина — I сировина, яку отримують із зрубаних дерев, обробляють відповідним чином і сортують. II тканина судинних рослин, гол. складник стовбура; складається з мертвих елементів, що проводять воду та мінеральні солі (судини, або трахеї)... Універсальний словник-енциклопедія
  4. деревина — Дереви́на, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. деревина — ДЕРЕВИ́НА, и, ж. Те саме, що де́рево 1. Скрипить дуплиняна деревина від вітру! зовсім, здається, зогнила: середина витрухла, випала, а не пада — скрипить (Мирний, III, 1954, 129); Хто посадить деревину У садку чи край села, Скажуть всі про ту людину... Словник української мови в 11 томах