звукова система
У музиці — система поділу октави на менші інтервали, які виникають із практичного використання окреслених музичних діапазонів; напр., з. с. піфагорійська (квінтова), Дідимоса (терційна), рівномірно темперовані (оперують рівними півтонами, застосовують від середини XVIII ст.).
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звукова система — Висотна організація музичних звуків. З.с. є матеріальним втіленням смислових відносин звуковисотної структури — ладу і строю, яка передбачає наявність ряду музичних звуків та їх визначених, зафіксованих співвідношень. З.с. Словник-довідник музичних термінів