клокичка
Кущ або низеньке дерево; зона помірного клімату Євразії і Пн. Америки; 10 видів; плід — випуклий, із пергаментоподібними стінками, кошичок.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клокичка — див. дзвін Словник синонімів Вусика
- клокичка — -и, ж., діал. Дерев'яний дзвіночок, якого вішають худобі на шию, щоб не загубилася. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клокичка — КЛОКИ́ЧКА¹, и, ж. Кущ або невелике дерево родини клокичкових. Клокичка поширена в південній частині Середньої Європи, Середземномор'я, на Кавказі, а також у Малій Азії (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- клокичка — КЛОКИ́ЧКА, и, ж., діал. Дерев’яний дзвіночок, який вішають худобі на шию, щоб не загубилася. По лісі калатають клокички — десь пасеться товар (Л. Укр.,111,1952, 224). Словник української мови в 11 томах