1. Універсальний словник-енциклопедія

кола

Вічнозелене дерево родини стеркулієвих; батьківщина — Зх. Африка; вирощують в Африці та Пд. Америці; бл. 100 видів; з насіння (горішки кола або гуру) одержують кофеїн (входить до складу кока-коли); насіння — корм або смакова речовина.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кола — ко́ла іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кола — -и, ж. Рід вічнозелених дерев родини стеркулієвих. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кола — КО́ЛА, и, ж. 1. Високе тропічне вічнозелене дерево родини мальвових з невеликими дзвоникоподібними квітками, зібраними у волоть, та плодами, які містять кофеїн і теобромін та використовуються в медицині та харчовій промисловості. Словник української мови у 20 томах
  4. кола — ко́ла (з афр. мов) рід вічнозелених дерев родини стеркулієвих. Насіння (т. зв. горіхи кола) містить кофеїн і теобромін. Використовують у медицині та харчовій промисловості. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. кола — Ко́ла, -ли ж. Телѣга. Вийди, мила, з коли, покажи личенько родові. Гол. IV. 302. Словник української мови Грінченка