обвинувач

Особа або ж орган, який складає й підтримує під час судового процесу вимогу покарання звинуваченого.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обвинувач — обвинува́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. обвинувач — Винуватель, винувач, р. обвинник; (в суді) прокурор, г. прокуратор. Словник синонімів Караванського
  3. обвинувач — -а, ч. 1》 кого, чого.Той, хто обвинувачує кого-, що-небудь у чомусь. 2》 юр. Особа, що підтримує обвинувачення в судовому процесі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обвинувач — Винувач, звинувач, див. обличитель Словник чужослів Павло Штепа
  5. обвинувач — ОБВИНУВА́Ч, а́, ч. 1. кого, чого і без дод. Той, хто обвинувачує кого-, що-небудь у чомусь. Горпина похитнулася і зблідла .. Данило... Невільник, прикутий до галерної лави. Мученик і жахливий обвинувач жінки-зрадниці (З. Тулуб); Снігур .. Словник української мови у 20 томах
  6. обвинувач — ОБВИНУВА́Ч, а́, ч. 1. кого, чого. Той, хто обвинувачує кого-, що-небудь у чомусь. Горпина похитнулася і зблідла.. Данило… Невільник, прикутий до галерної лави. Словник української мови в 11 томах