1. Універсальний словник-енциклопедія

покарання

Засіб державного примусу, до якого вдається суд, аби завдати страждань винуватцю злочину і висловити суспільний осуд його вчинку; в Україні передбачено п. у формі штрафу, умовного ув'язнення, примусових робіт, позбавлення волі; на вищу міру п. (розстріл) накладено мораторій.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покарання — покара́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. покарання — Кара, покара, (партійне) стягнення, рел. покута; (дія) ПОКАРаННЯ, накладання кари <�покути>. Словник синонімів Караванського
  3. покарання — У політичному суспільстві покарання загалом визначається як ужиття державною владою певного заходу, котрий, як правило, вважається неприємним для індивіда чи, рідше, групи, у відповідь на порушення індивідом чи групою кримінального права держави. Енциклопедія політичної думки
  4. покарання — див. кара; помста Словник синонімів Вусика
  5. покарання — -я, с. 1》 Дія за знач. покарати. 2》 Засіб впливу на того, хто вчинив який-небудь злочин, має якусь провину і т. ін. Кримінальне покарання. || Розплата за які-небудь нерозважливі вчинки, дії і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. покарання — ПОКАРА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. покара́ти. Весь цей процес покарання двох людей, не належних до звання вищих, є лише ритуал ховання кінців злочинної авантюри магната Потоцького (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  7. покарання — ПОКАРА́ННЯ (засіб впливу на того, хто вчинив якийсь злочин, має якусь провину тощо), КА́РА, ПОКУ́ТА, ПОКА́РА поет., книжн., КА́РНІСТЬ заст.; РОЗПРА́ВА (жорстоке або несправедливе); ЕКЗЕКУ́ЦІЯ заст. (тілесне); ПРОЧУХА́Н розм., ТЮ́ЖКА розм., БІЙ заст. Словник синонімів української мови
  8. покарання — Покара́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. покарання — ПОКАРА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. покара́ти. Весь цей процес покарання двох людей, не належних до звання вищих, є лише ритуал ховання кінців злочинної авантюри магната Потоцького (Ле, Хмельницький, І, 1957, 183). Словник української мови в 11 томах
  10. покарання — Покара́ння, -ня с. Наказаніе, казнь. Словник української мови Грінченка