правець

Гостра інфекційна хвороба; виникає внаслідок інфікування ран землею, що містить палички п.; симптоми: гарячка, періодичні тоніко-клонічні судоми.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правець — праве́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. правець — -вця, ч. 1》 Гостре інфекційне захворювання, що характеризується корчами; спричинюється мікробом, який проникає в організм через рани, подряпини і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. правець — ПРАВЕ́ЦЬ, вця́, ч. 1. Гостре інфекційне захворювання, що характеризується корчами; спричинюється мікробом, який проникає в організм через рани, подряпини і т. ін. Чи покорчило? Чи правець напав?!... Словник української мови у 20 томах
  4. правець — праве́ць уда́рив (ви́правив) кого. Хтось помер; не стало когось. — Чудесний прейскурант! Почив на лаврах дід Василь Хуряк. Гукає в небо Шабанов. Проповідника правець ударив (О. Фразеологічний словник української мови
  5. правець — КАТАЛЕ́ПСІЯ (стан нерухомості припсихічному захворюванні, від сильного душевного потрясіння тощо), ОСТОВПІ́ННЯ, ПРАВЕ́ЦЬ розм. До заціпеніння й каталепсії можна довести домашню курку й кішку, а також собаку, кролика, індика (Є. Словник синонімів української мови
  6. правець — ПРАВЕ́ЦЬ, вця́, ч. 1. Гостре інфекційне захворювання, що характеризується корчами; спричинюється мікробом, який проникає в організм через рани, подряпини і т. ін. Дружина його на тому тижні якось необережно порізалась ножем. Словник української мови в 11 томах
  7. правець — Праве́ць, -вця́ м. Направленіе. Оцьому огудинню правець он куди, а його вітер повернув ба' куди. Волч. у. Найде собі правець вода і сама. Волч. у. Словник української мови Грінченка