сталактит
Вапняковий натік в печерах у вигляді бурульки або трубки, що звисає зі стелі печери; часом сполучається зі сталагмітом, утворюючи натічну колону (сталагнат); див. натіки печерні.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сталактит — сталакти́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- сталактит — Бурулька вапняна згори Словник чужослів Павло Штепа
- сталактит — СТАЛАКТИ́Т, а, ч., геол. 1. Натічне мінеральне (перев. вапнякове) утворення у вигляді бурульок, трубочок, що виникає на склепінні й на верхніх частинах стін підземних порожнин (печер, галерей і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- сталактит — -а, ч. 1》 геол. Натічне мінеральне (перев. вапнякове) утворення у вигляді бурульок, трубочок, що виникає на склепінні й на верхніх частинах стін підземних порожнин (печер, галерей і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сталактит — Сталакти́т, -ту; -ти́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сталактит — СТАЛАКТИ́Т, а, ч., геол. Натічне мінеральне (перев. вапнякове) утворення у вигляді бурульок, трубочок, що виникає на склепінні й на верхніх частинах стін підземних порожнин (печер, галерей і т. ін. Словник української мови в 11 томах