тиверці
Східнослов'янський племінний союз; назва походить від античної назви Дністра Тірас (Тіра); жили у межиріччі Пруту й Дністра та на сх. від Дністра (межували з уличами); на пд. до Чорного моря і Дунаю; на пн. до верхів'я Дністра (межували з дулібами); основне заняття: орне землеробство; воювали з київським кн. Олегом, печенігами і були ними витіснені на пн.; переселились у Прикарпаття і Закарпаття; згадані в літописах 944 як учасники походу кн. Ігоря на Візантію.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тиверці — ТИ́ВЕРЦІ, ів, мн. (одн. ти́верець, рця, ч.). Племінна група східних слов'ян, що населяла територію в пониззі Дністра, Пруту й Дунаю. Словник української мови у 20 томах
- тиверці — -ів, мн. (одн. тиверець, -рця, ч.). Племінна група східних слов'ян, що населяла територію в пониззі Дністра, Пруту й Дунаю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тиверці — ТИ́ВЕРЦІ, ів, мн. (одн. ти́верець, рця, ч.). Племінна група східних слов’ян, що населяла територію в пониззі Дністра, Пруту й Дунаю. Словник української мови в 11 томах