ферментація

Ензиматичний розклад органічних сполук без участі кисню, який постачає енергію у вигляді молекул АТФ; ф. відбувається в клітинах рослин і тварин; найпоширенішою є ф. сахаридів, у різних організмах вона протікає неоднаково; назви окремих ферментаційних процесів походять, як правило, від назв утворених продуктів; ф. є найдавнішим типом обміну речовин; припускають, що вона правила за джерело життєвої енергії праорганізмів, коли в земній атмосфері не було кисню.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ферментація — фермента́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ферментація — Шумування, квашення Словник чужослів Павло Штепа
  3. ферментація — ФЕРМЕНТА́ЦІЯ, ї, ж., хім., біол. Бродіння органічної речовини за участю ферментів, які потрапляють ззовні або розвиваються під впливом тепла. Вітамін В12 створюється під час ферментації хліба (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. ферментація — -ї, ж., хім., біол. Бродіння органічної речовини за участю ферментів, які потрапляють ззовні або розвиваються під впливом тепла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ферментація — фермента́ція (від лат. fermento – викликаю бродіння) процес розкладу органічних речовин, переважно вуглеводів під впливом ферментів. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. ферментація — ФЕРМЕНТА́ЦІЯ, ї, ж., хім., біол. Бродіння органічної речовини за участю ферментів, які потрапляють ззовні або розвиваються під впливом тепла. Вітамін В12 створюється під час ферментації хліба (Наука.. Словник української мови в 11 томах