1. Універсальний словник-енциклопедія

фосфор

Р, хіміч. елемент з атомним числом 15; тверда речовина, неметал; утворює алотропні форми (білий ф., червоний ф., чорний ф.); білий ф. густиною 1,82 г/см3 — хіміч. активна речовина, реагує з багатьма неметалами, з металами утворює фосфіди, численні кисневі кислоти; міститься в мінералах (напр., апатиті); як макроелемент входить до складу живих організмів; застосовують у виробництві сірників, у фармацевтичній промисловості, як домішку у сплавах; білий ф. має отруйні властивості; одержаний 1669 Брандом.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фосфор — фо́сфор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фосфор — ФО́СФОР, у, ч. Хімічний елемент, речовина, що легко займається і світиться в темряві; має значне поширення в природі у складі деяких мінералів (фосфоритів, апатитів), а також становить одну з важливих складових частин організму людини, тварин і рослин. Словник української мови у 20 томах
  3. фосфор — -у, ч. P. Хімічний елемент, прості речовини – безбарвний, білий, червоний, фіалковий та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фосфор — фо́сфор (від грец. φωσφόρος – світлоносний) хімічний елемент, символ Р, ат. н. 15; буває переважно білий і червоний, білий Ф. дуже отруйний. Застосовують у сірниковій промисловості, в металургії, сполуки Ф. – як добрива (суперфосфат, томасшлак) і в медицині. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. фосфор — Фо́сфор, -ру, -рові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. фосфор — ФО́СФОР, у, ч. Хімічний елемент, речовина, що легко займається і світиться в темряві; має значне поширення в природі у складі деяких мінералів (фосфоритів, апатитів), а також становить одну з важливих складових частин організму людини, тварин і рослин. Словник української мови в 11 томах