фосфор
фо́сфор
-у, ч.
P. Хімічний елемент, прості речовини – безбарвний, білий, червоний, фіалковий та ін.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фосфор — фо́сфор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фосфор — ФО́СФОР, у, ч. Хімічний елемент, речовина, що легко займається і світиться в темряві; має значне поширення в природі у складі деяких мінералів (фосфоритів, апатитів), а також становить одну з важливих складових частин організму людини, тварин і рослин. Словник української мови у 20 томах
- фосфор — фо́сфор (від грец. φωσφόρος – світлоносний) хімічний елемент, символ Р, ат. н. 15; буває переважно білий і червоний, білий Ф. дуже отруйний. Застосовують у сірниковій промисловості, в металургії, сполуки Ф. – як добрива (суперфосфат, томасшлак) і в медицині. Словник іншомовних слів Мельничука
- фосфор — Р, хіміч. елемент з атомним числом 15; тверда речовина, неметал; утворює алотропні форми (білий ф., червоний ф., чорний ф.); білий ф. густиною 1,82 г/см3 — хіміч. Універсальний словник-енциклопедія
- фосфор — Фо́сфор, -ру, -рові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- фосфор — ФО́СФОР, у, ч. Хімічний елемент, речовина, що легко займається і світиться в темряві; має значне поширення в природі у складі деяких мінералів (фосфоритів, апатитів), а також становить одну з важливих складових частин організму людини, тварин і рослин. Словник української мови в 11 томах