іконографія
Галузь історії мистецтва, яка займається описом та інтерпретацією тематичних, змістових і символічних елементів у творах мистецтва; також допоміжна наука, яка вивчає твори мистецтва як історичні джерела.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- іконографія — іконогра́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- іконографія — -ї, ж. 1》 Опис і вивчення різноманітних зображень певної особи, події, сюжету тощо у творах живопису й скульптури. 2》 збірн. Сукупність таких зображень. Великий тлумачний словник сучасної мови
- іконографія — іконогра́фія (від грец. είκών – зображення і ...графія) 1. Перелік, опис і систематизація зображень певної особи, події, сюжету, місцевості тощо. 2. Строго встановлені правила зображення певного сюжету чи особи. Словник іншомовних слів Мельничука
- іконографія — Іконогра́фія, -фії, -фією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- іконографія — ІКОНОГРА́ФІЯ, ї, ж. 1. Опис і вивчення різноманітних зображень певної особи, події, сюжету тощо в творах живопису й скульптури. Для граверного мистецтва другої половини XVII ст. Словник української мови в 11 томах
- іконографія — (грец. — зображення і пишу) 1. Сукупність різних зображень об'єкта, сюжету, особи, котра потрібна для мистецтвознавчих або архітектурознавчих досліджень, при здійсненні реставраційних та відновлювальних робіт. Архітектура і монументальне мистецтво