1. Великий тлумачний словник сучасної мови

іконографія

іконогра́фія

-ї, ж.

1》 Опис і вивчення різноманітних зображень певної особи, події, сюжету тощо у творах живопису й скульптури.

2》 збірн. Сукупність таких зображень.

Музична іконографія — а) систематизований перелік різноманітних художніх зображень, фотознімків, пов'язаних з темою якого-небудь музичного видання; б) втілення музичних сюжетів і тем у творах прикладного мистецтва, тобто будь-який образотворчий матеріал, пов'язаний з музичним мистецтвом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іконографія — іконогра́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. іконографія — іконогра́фія (від грец. είκών – зображення і ...графія) 1. Перелік, опис і систематизація зображень певної особи, події, сюжету, місцевості тощо. 2. Строго встановлені правила зображення певного сюжету чи особи. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. іконографія — Галузь історії мистецтва, яка займається описом та інтерпретацією тематичних, змістових і символічних елементів у творах мистецтва; також допоміжна наука, яка вивчає твори мистецтва як історичні джерела. Універсальний словник-енциклопедія
  4. іконографія — Іконогра́фія, -фії, -фією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. іконографія — ІКОНОГРА́ФІЯ, ї, ж. 1. Опис і вивчення різноманітних зображень певної особи, події, сюжету тощо в творах живопису й скульптури. Для граверного мистецтва другої половини XVII ст. Словник української мови в 11 томах
  6. іконографія — (грец. — зображення і пишу) 1. Сукупність різних зображень об'єкта, сюжету, особи, котра потрібна для мистецтвознавчих або архітектурознавчих досліджень, при здійсненні реставраційних та відновлювальних робіт. Архітектура і монументальне мистецтво