інвалідність

Тривале порушення здоров'я, що спричиняє цілковиту або часткову непрацездатність внаслідок хвороби, вади або каліцтва. інвалідність

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інвалідність — 1. Стійке порушення (зниження або втрата) загальної або професійної працездатності внаслідок захворювання або травми, які призводять до обмеження життєдіяльності і викликають необхідність соціального захисту. Словник із соціальної роботи
  2. інвалідність — інвалі́дність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. інвалідність — -ності, ж. Тривала або стійка (постійна), повна або часткова втрата працездатності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. інвалідність — Інвалі́дність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. інвалідність — ІНВАЛІ́ДНІСТЬ, ності, ж. Стан інваліда. Ольга знала, що.. він отримує від держави пенсію за якусь інвалідність (Вільде, Сестри.., 1958, 464); Був терміново розроблений і затверджений закон [у 1919... Словник української мови в 11 томах