іржа

I

шар крихкої пористої речовини (гол. чином, гідратованого окису заліза), який утворюється на виробах із заліза внаслідок електрохіміч. корозії під впливом вологого повітря.

II

назва паразитичних грибів (з ряду іржастих), також хвороби, викликані ними; ознаки: рослини вкриті іржавими плямами, на уражених органах утворюються пустули, з яких при розтріскуванні висипається іржавий порошок — спори гриба; найшкідливіші: і. стеблова (зернових культур), і. бура пшениці, і. жовта зернових культур.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іржа — П. червонобурий колір; (на душі) осад; (страждань) гризота; (хто) причепа, гарикало, пеня, смола, оса, шпичка, ґедзь, сльота, ід. їли мене їдьма, а і сам як відьма; ржа; п-к ІРЖАВИЙ, (колір) бурий, червонобурий; (голос) скрипучий, хрипкий; д-о ІРЖАВІТИ, буріти, братися <�покриватися> іржею. Словник синонімів Караванського
  2. іржа — іржа́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. іржа — рідше ржа, -і, ж. 1》 Червоно-бурий шар на поверхні заліза, який утворюється внаслідок його окиснення. || Колір оксиду феруму. || чого, перен. Про сліди, залишки чого-небудь, що діють гнітюче, шкідливо на когось. || перен., зневажл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. іржа — вкри́тися ірже́ю. Довго не використовуватися, забутися, застаріти. Подав рукопис у видавництво. Чекаю тиждень, другий, третій. Ні гу-гу. Треба, думаю, йти.. Бо там народ такий: коли не нагадаєш про себе, рукопис той іржею вкриється (З газети). Фразеологічний словник української мови
  5. іржа — ПРИЧЕ́ПА розм. (надмірно прискіплива чи набридлива людина), НАДОЇ́ДА розм., НАСТИ́РА розм., НАКИ́ДАЧ розм., ІРЖА́ зневажл., СЛЬОТА́ зневажл., РЕП'ЯХ зневажл. — Оце причепилася причепа! Не питай, бо швидко старий будеш (І. Словник синонімів української мови
  6. іржа — Іржа́, іржі́, ірже́ю = ржа, ржі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. іржа — ІРЖА́, рідше РЖА, і́, ж. 1. Червоно-бурий шар на поверхні заліза, який утворюється внаслідок його окислення. Німа і мовчазна, від неба вона [тюрма] крилася чорною залізною покрівлею, з червоними від іржі.. Словник української мови в 11 томах