1. Фразеологічний словник української мови

іржа

вкри́тися ірже́ю. Довго не використовуватися, забутися, застаріти. Подав рукопис у видавництво. Чекаю тиждень, другий, третій. Ні гу-гу. Треба, думаю, йти.. Бо там народ такий: коли не нагадаєш про себе, рукопис той іржею вкриється (З газети).

як іржа́ залі́зо, зі сл. ї́сти, гри́зти, точи́ти і т. ін. Дуже сильно; весь час. — Не злюбила вона нас .. Було так і їсть як іржа залізо (Марко Вовчок); — Кавун чоловік добрий, та зате Кавуниха дуже лиха: гризе мене як іржа залізо (І. Нечуй-Левицький); — Нічого — добрі люди. Коли б не стара,.. всіх як іржа залізо точить… (Панас Мирний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іржа — П. червонобурий колір; (на душі) осад; (страждань) гризота; (хто) причепа, гарикало, пеня, смола, оса, шпичка, ґедзь, сльота, ід. їли мене їдьма, а і сам як відьма; ржа; п-к ІРЖАВИЙ, (колір) бурий, червонобурий; (голос) скрипучий, хрипкий; д-о ІРЖАВІТИ, буріти, братися <�покриватися> іржею. Словник синонімів Караванського
  2. іржа — іржа́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. іржа — рідше ржа, -і, ж. 1》 Червоно-бурий шар на поверхні заліза, який утворюється внаслідок його окиснення. || Колір оксиду феруму. || чого, перен. Про сліди, залишки чого-небудь, що діють гнітюче, шкідливо на когось. || перен., зневажл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. іржа — I шар крихкої пористої речовини (гол. чином, гідратованого окису заліза), який утворюється на виробах із заліза внаслідок електрохіміч. корозії під впливом вологого повітря. Універсальний словник-енциклопедія
  5. іржа — ПРИЧЕ́ПА розм. (надмірно прискіплива чи набридлива людина), НАДОЇ́ДА розм., НАСТИ́РА розм., НАКИ́ДАЧ розм., ІРЖА́ зневажл., СЛЬОТА́ зневажл., РЕП'ЯХ зневажл. — Оце причепилася причепа! Не питай, бо швидко старий будеш (І. Словник синонімів української мови
  6. іржа — Іржа́, іржі́, ірже́ю = ржа, ржі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. іржа — ІРЖА́, рідше РЖА, і́, ж. 1. Червоно-бурий шар на поверхні заліза, який утворюється внаслідок його окислення. Німа і мовчазна, від неба вона [тюрма] крилася чорною залізною покрівлею, з червоними від іржі.. Словник української мови в 11 томах