абак

Значення в інших словниках

1. абак — аба́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. абак — АБА́К, а, ч. 1. іст. Прилад для рахування, яким користувалися стародавні греки та римляни, – рамка з поперечками, на які нанизані кістяні або кам'яні кульки – одиниці лічби. Словник української мови у 20 томах
3. абак — аба́к (від грец. άβαξ, άβάκιον – дошка) 1. Лічильна дошка у давніх греків і римлян. 2. Верхня плита капітелі колони, напівколони, пілястри. 3. В номографії – особливе креслення (т. зв. сітчаста номограма). Словник іншомовних слів Мельничука
4. абак — Вид рахівниці у стародавній Греції та Римі, а також (до XIX ст.) у Зх. Європі. Універсальний словник-енциклопедія
5. абак — АБА́К, а, ч., архт. Те саме, що аба́ка. Словник української мови в 11 томах
6. абак — абак (абака) (грец., лат. — стіл) 1. Верхня плита капітелі, яка знаходиться під архітравною балкою. Відзначалася більшою шириною відносно колони і, щоб запобігти руйнації крайніх частин від перевантаження балки, над нею влаштовувалася абациса... Архітектура і монументальне мистецтво