1. Великий тлумачний словник сучасної мови

абсолютизований

абсолютизо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. і теп. ч. до абсолютизувати.

|| абсолютизовано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абсолютизований — абсолютизо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. абсолютизований — АБСОЛЮТИЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до абсолютизува́ти. В угоді панував принцип непорушності територіальної цілісності держав-членів, абсолютизований на шкоду всім іншим, особливо принципу вільного вибору політичного статусу будь-яким народом (із журн. Словник української мови у 20 томах
  3. абсолютизований — АБСОЛЮТИЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до абсолютизува́ти; // У знач. прикм. Особливо важливим є внесок І. Франка у розробку методологічних основ порівняльного вивчення народної уснопоетичної творчості... Словник української мови в 11 томах