абсолютизований
АБСОЛЮТИЗО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до абсолютизува́ти.
В угоді панував принцип непорушності територіальної цілісності держав-членів, абсолютизований на шкоду всім іншим, особливо принципу вільного вибору політичного статусу будь-яким народом (із журн.);
// у знач. прикм.
Особливо важливим є внесок Івана Франка у розробку методологічних основ порівняльного вивчення народної уснопоетичної творчості, а також критика абсолютизованих тверджень представників так званої історичної школи (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- абсолютизований — абсолютизо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- абсолютизований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. і теп. ч. до абсолютизувати. || абсолютизовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- абсолютизований — АБСОЛЮТИЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до абсолютизува́ти; // У знач. прикм. Особливо важливим є внесок І. Франка у розробку методологічних основ порівняльного вивчення народної уснопоетичної творчості... Словник української мови в 11 томах