авангард

аванга́рд

-у, ч.

1》 Частина військ (або флоту), що рухається попереду головних сил.

2》 перен. Найсвідоміша, найпередовіша частина певної суспільної групи, що веде за собою інші суспільні групи.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. авангард — Чому неправильний вислів передовий авангард? Авангард походить з французької мови, де компонент avant означає “попереду” і garde – “охорона”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. авангард — аванга́рд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. авангард — Передоча Словник чужослів Павло Штепа
  4. авангард — [авангард] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
  5. авангард — АВАНГА́РД, у, ч. 1. Частина сухопутних військ або флоту, що йде попереду головних сил; протилежне ар'єргард (у 1 знач.). Обвішаний патронами авангард був наче з заліза. Чубенко дивився на карту і вів далі (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. АВАНГАРД — • "АВАНГАРД" - альманах київ. філії орг-ції футуристів — учасників "Нової генерації". Вийшло два номери: у січні І квітні 1930. Видавався за ред. Гео Шкурупія. У дусі настанов "лівого фронту мистецтв" друкувалися теор. статті Гео Шкурупія... Українська літературна енциклопедія
  7. авангард — аванга́рд (франц. avant-garde, від avant – попереду і garde – охорона, букв. – передова охорона) 1. Частина або підрозділ, що під час пересування військ іде попереду головних сил. 2. Передова частина класу, суспільства. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. авангард — I напрямок у зх.-європ. (переважно франц.) кіно 20-х, діячі якого вели пошук нових оригінальних засобів вираження (Дочка води, режисер Ж. Ренуар, На рейді, режисер А. Кавальканті, Андалузький пес, режисер Л. Бунюель, Антракт, режисер... Універсальний словник-енциклопедія
  9. авангард — АВАНГА́РД, у, ч. 1. Частина військ (або флоту), що йде попереду головних сил. Обвішаний патронами авангард був наче з заліза. Чубенко дивився на карту і вів далі (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах