АВАНГАРД

АВАНГА́РД

• "АВАНГАРД"

- альманах київ. філії орг-ції футуристів — учасників "Нової генерації". Вийшло два номери: у січні І квітні 1930. Видавався за ред. Гео Шкурупія. У дусі настанов "лівого фронту мистецтв" друкувалися теор. статті Гео Шкурупія, О. Полторацького, нариси О. Близька, вірші М. Булатовича, І. Маловічка, П. Мельника, Ю. Палійчука, проза В. П. Петрова, статті й репродукції картин К. Малевича, О. Перегуди, С. Третьякова. Опубліковано кіносценарій О. Довженка "Земля", вміщено полемічну статтю, спрямовану проти літ.-мистецької групи "Авангард" та її "Мистецьких матеріалів".

С. Л. Крижанівський.

∗∗∗

• "АВАНГАРД"

- літ.-мистецька група, засн. 1926 в Харкові. Називала себе "авангардом післяжовтневого мистецтва", заявляла про тісний зв'язок мистецтва з "добою індустріалізації" (розуміючи її вузькотехнічно), оголошувала стилем епохи т. з. конструктивний динамізм. У своїх деклараціях авангардівці виступали проти "назадництва" й відсталості, але у творчій практиці були еклектиками, проповідували еротику тощо. "А." мав відмінні риси порівняно з футуристичною орг-цією "Нова генерація". До "А." належали поети В. Поліщук (очолював групу), О. Левада, Л. Чернов (Малошийченко), Р. Троянкер, прозаїк В. Ярина, художники В. Єрмилов, Г. Цапок. Учасники групи друкувалися в "Бюлетені „Авангарду"" (Харків, 1928), в якому було вміщено також "Прокламацію „Авангарду"" з гол. настановами авангардівців; "Мистецьких матеріалах „Авангарду"" (Харків, 1929). У досить нерівних за худож. вартістю творах зовн. "лівизна" часто поєднувалася з тривіальними мотивами.

С. А. Крижанівський.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. авангард — Чому неправильний вислів передовий авангард? Авангард походить з французької мови, де компонент avant означає “попереду” і garde – “охорона”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. авангард — аванга́рд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. авангард — Передоча Словник чужослів Павло Штепа
  4. авангард — [авангард] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
  5. авангард — -у, ч. 1》 Частина військ (або флоту), що рухається попереду головних сил. 2》 перен. Найсвідоміша, найпередовіша частина певної суспільної групи, що веде за собою інші суспільні групи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. авангард — АВАНГА́РД, у, ч. 1. Частина сухопутних військ або флоту, що йде попереду головних сил; протилежне ар'єргард (у 1 знач.). Обвішаний патронами авангард був наче з заліза. Чубенко дивився на карту і вів далі (Ю. Словник української мови у 20 томах
  7. авангард — аванга́рд (франц. avant-garde, від avant – попереду і garde – охорона, букв. – передова охорона) 1. Частина або підрозділ, що під час пересування військ іде попереду головних сил. 2. Передова частина класу, суспільства. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. авангард — I напрямок у зх.-європ. (переважно франц.) кіно 20-х, діячі якого вели пошук нових оригінальних засобів вираження (Дочка води, режисер Ж. Ренуар, На рейді, режисер А. Кавальканті, Андалузький пес, режисер Л. Бунюель, Антракт, режисер... Універсальний словник-енциклопедія
  9. авангард — АВАНГА́РД, у, ч. 1. Частина військ (або флоту), що йде попереду головних сил. Обвішаний патронами авангард був наче з заліза. Чубенко дивився на карту і вів далі (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах