авангардизм

авангарди́зм

• авангардизм

(франц. avant-gardisme, від avant-garde — передовий загін)

- умовний термін, яким позначають ряд нереалістичних течій європ. мистецтва і л-ри з різними філос., політ. і естетичними програмами. Цей термін використовують з кін. 19 ст. при сумарному розгляді тих художньо-мистецьких тенденцій, які спрямовані на докорінну перебудову і оновлення худож. практики суспільства. В своїх заг. рисах А. характеризується тенденцією до радикальної зміни комунікативних функцій л-ри і мистецтва, до рішучого розриву з традицією, до експерименту з формою. Застосовуючи критерій відношення мистецтва до дійсності, марксистсько-ленінське літературознавство розмежовує крайні вияви модерністського "авангарду" і ліві течії А., які у 70-і pp. характеризувалися нереалістичною формою, але здебільшого прогрес. змістом. Перший період А. (т. з. історичний А.) охоплює 1905 — 38 (футуризм, кубізм, експресіонізм, дадаїзм, сюрреалізм, конструктивізм та ін.). Другий період — після 2-ї світової війни (т. з. неоавангардизм: "конкретна поезія", "антироман", "абсурду література", хеппенінг, "комп'ютерна лірика" тощо). Прагнення безпосередньо впливати на публіку, знищити стіну між мистецтвом для еліти і масовою культурою, зруйнувати межі між різними видами мистецтва ("вірші-малюнки", колажі тощо), досягти наук. точності мислення (інтерес до природознавства, техніки, психології), фрагментарне відображення дійсності — ці тенденції тією чи ін. мірою знайшли ідейно-художнє втілення всередині різноманітних течій А. В періоди різких істор. поворотів посилювались властиві А. неоднорідність і розшарування. Історія провела чітку грань між справжнім А. і вигаданим, удаваним, довівши, що справжні новатори в л-рі — це діяльні учасники творення соціалістичного світу і соціалістичного мистецтва. Так, рішуче розійшлися шляхи В. Маяковського і Д. Бурлюка, П. Елюара і А. Бретона, Б. Брехта, Й. Бехера і Г. Бенна. Якщо перші поступово відійшли від формалістичних пошуків і утвердились на позиціях соціалістич. ідеології та естетики, то другі залишилися в полоні бурж. поглядів, суб'єктивістсько-модерністських впливів. На Україні 1926 — 29 існували група "Авангард", яка була одним з численних різновидів європейського авангардизму (зокрема, конструктивізму), а також різні модифікації укр. футуризму ("Аспанфут", "Асоціація комункульту", "Нова генерація").

Літ.: Неоавангардистские течения в зарубежной литературе 1950 — 60 гг. М., 1972; Затонський Д. В. Про модернізм і модерністів. К., 1972; Затонський Д. В. Шлях через XX століття. К., 1978; Наливайко Д. С. Искусство: направлення, течения, стили. К., 1985.

Є. І. Нечепорук.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. авангардизм — (від фр. avantgardisme) умовне найменування деяких течій в мистецтві, яким притаманне прагнення до конкретного оновлення художньої практики, розрив з її сталими принципами та традиціями Словник іншомовних соціокультурних термінів
  2. авангардизм — (від фр. awant — вперед та garde — варта, загін) узагальнююча назва течій сучасного музичного мистецтва, якому притаманний розрив з традиціями класичної музики, пошук нових форм та виражальних засобів, який інколи перетворюється в самоціль. Словник-довідник музичних термінів
  3. авангардизм — авангарди́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. авангардизм — -у, ч. Загальна назва різних напрямків у мистецтві 20 ст., для яких характерні розрив із традиціями реалізму, пошуки нових засобів вираження і формальної структури твору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. авангардизм — АВАНГАРДИ́ЗМ, у, ч. 1. Загальна назва художніх напрямів у літературі та мистецтві XX ст., які характеризуються прагненням докорінного оновлення художньої практики, відходом від реалізму, усталених принципів і традицій. Словник української мови у 20 томах
  6. авангардизм — АВАНГАРДИ́ЗМ, у, ч. Загальна назва різних напрямів у мистецтві XX ст., для яких характерні розрив а традицією реалістичного художнього образу, пошуки нових засобів вираження і формальної структури твору. Словник української мови в 11 томах