1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ануте

ану́те

виг., розм.

Виражає спонукання, заохочення до дії; вживається при звертанні до кількох осіб.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ануте — ану́те вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. ануте — АНУ́ТЕ, виг., розм. Уживається при звертанні до кількох осіб для вираження спонукання, заохочення до дії. – Ануте, дівчата, звеличаймо Домаху! (Марко Вовчок); Ануте ж, будемо хвалиться, Хто розгадав [загадку] – чи ви, чи я (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. ануте — АНУ́ТЕ, виг., розм. Виражає спонукання, заохочення до дії; уживається при звертанні до кількох осіб. — Ануте дівчата, звеличаймо Домаху! (Вовчок, І, 1955, 61); Ануте ж, будемо хвалиться, Хто розгадав [загадку] — чи ви, чи я (Гл., Вибр., 1957, 282); — Ануте, покуримо (Мирний, І, 1954, 335). Словник української мови в 11 томах