ануїтент

ануїте́нт

-а, ч.

Фізична особа, якій виплачують довічну щорічну ренту (пенсію); рантьє.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ануїтент — АНУЇТЕ́НТ, а, ч., фін. Фізична особа, якій виплачують довічну ренту (пенсію). За умовами довічної ренти платежі припиняються у випадку смерті певної особи (або осіб), як правило, ануїтента (із журн.). Словник української мови у 20 томах