ануїтент
ануїте́нт
-а, ч.
Фізична особа, якій виплачують довічну щорічну ренту (пенсію); рантьє.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ануїтент — АНУЇТЕ́НТ, а, ч., фін. Фізична особа, якій виплачують довічну ренту (пенсію). За умовами довічної ренти платежі припиняються у випадку смерті певної особи (або осіб), як правило, ануїтента (із журн.). Словник української мови у 20 томах