1. Словник української мови у 20 томах

ануїтент

АНУЇТЕ́НТ, а, ч., фін.

Фізична особа, якій виплачують довічну ренту (пенсію).

За умовами довічної ренти платежі припиняються у випадку смерті певної особи (або осіб), як правило, ануїтента (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ануїтент — -а, ч. Фізична особа, якій виплачують довічну щорічну ренту (пенсію); рантьє. Великий тлумачний словник сучасної мови