атрофія
атрофі́я
-ї, ж.
1》 біол., мед. Зменшення розмірів окремих органів або тканин організму, яке супроводиться занепадом їхньої життєдіяльності.
2》 перен. Втрата, притуплення якого-небудь чуття, властивості.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- атрофія — атрофі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- атрофія — Атрофі́я. Притуплення, втрата якого-небудь чуття, властивості. Та годі диспутувати із пресою польскою. Вона так розхорувала ся на атрофію етичну, що льохіки і справедливості годі від неї вимагати (Б., 1907, 20, 1) // пол. atrofia — атрофія; порівн. Українська літературна мова на Буковині
- атрофія — Заник, завмерлість Словник чужослів Павло Штепа
- атрофія — АТРОФІ́Я, ї, ж. 1. біол. Зменшення розмірів окремих органів або тканин організму, яке супроводиться занепадом їх життєдіяльності... Словник української мови у 20 томах
- атрофія — атрофі́я (від грец. ατροφία – голодування, в’янення) 1. Прижиттєве зменшення розміру та ваги органа або тканини організму тварин і людини зі зменшенням або втратою функцій. 2. Притуплення, втрата якого-небудь чуття, властивості. Словник іншомовних слів Мельничука
- атрофія — Атро́фі́я, -фі́ї, -фі́єю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- атрофія — АТРОФІ́Я, ї, ж. 1. біол., мед. Зменшення розмірів окремих органів або тканин організму, яке супроводиться занепадом їх життєдіяльності. Словник української мови в 11 томах