банківський

I б`анківський-а, -е.

Прикм. до банк I 1). Банківські рахунки.

Банківська гарантія — поручительство банка-гаранта за виконання грошових зобов'язань свого клієнта.

Банківська група — група інвестиційних дилерів, які беруть на себе індивідуальну фінансову відповідальність у процесі передплати на цінні папери нових випусків.

Банківська комісія — комісійні відрахування банку за виконання банківських операцій.

Банківська ліквідність — здатність банку погасити вчасно зобов'язання.

Банківська паніка — масове витребування депозитів вкладниками внаслідок втрати довіри до банків.

Банківська пластикова картка — документ, який видається клієнту банком і використовується для ідентифікації за безготівкової покупки товарів в магазинах або одержанні готівки.

Банківська платіжна картка — пластиковий ідентифікаційний засіб, за допомогою якого отримувачу банківської платіжної картки надається змога здійснювати операції сплати за товари, послуги та отримувати готівкові кошти.

Банківська провізія — вид комісійної винагороди, що її одержують банки за участь в розміщенні державних позик.

Банківська система — сукупність різних видів національних банків, банківських інститутів та кредитних установ.

Банківська ставка — величина позичкового процента банку, який йому виплачується за користування кредитними ресурсами.

Банківська таємниця — особливий інститут цивільного права, який захищає комерційну таємницю банків, їх клієнтів – юридичних осіб та особисту таємницю вкладників.

Банківська тратта — перекладний вексель, де векселедавцем та платником виступає один і той же банк.

Банківська холдинг-компанія — акціонерне товариство, яке володіє контрольним пакетом акцій юридично самостійних банків та інших фінансово-кредитних організацій.

Банківське переведення — а) одна з форм розрахунків; здійснюється за допомогою платіжних доручень; б) доручення однієї особи банку перевести певну суму на користь іншої особи.

Банківське право — міжгалузевий комплекс правових норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають внаслідок діяльності банків.

Банківський вексель — однобічне, нічим не обумовлене зобов'язання банку, який випустив цей вексель, про сплату зазначеній в ньому особі, її наказу або правонаступнику певної грошової суми у встановлений термін.

Банківський капітал — частина суспільного капіталу, що зайнята у сфері кредиту.

Банківський консорціум (синдикат) — група банків, тимчасово організована одним з них – главою консорціуму – з метою спільного проведення великих кредитних операцій.

Банківський кредит — кредитування у формі обліку векселів та видача банком кредитів під різні види забезпечення; надається відповідно до умов кредитної угоди.

Банківський нагляд — а) контроль за банківською діяльністю з боку центральних банків; б) контроль відповідної кредитної організації за витрачанням банківського кредиту дебітором.

Банківський процент — а) плата, що її стягує банк за користування грошовою позичкою (кредитний процент); б) плата, що її стягує банк за збереження вкладів, надання позики (депозитний процент).

Банківський сертифікат — пред'явницький або іменний цінний папір, який засвідчує суму внеску, що його внесено до банку, та права вкладника.

Банківський холдинг — кредитна організація (основна), яка має можливість визначати рішення, що приймаються однією чи декількома (дочірніми) кредитними організаціями.

Банківський чек — чек, що його використовують для виконання комерційних платежів.

Банківські депозити — вклади, кошти, що їх вносять у банки у вигляді вкладів.

Банківські документи — документи, які містять необхідну і достатню інформацію для виконання банківських операцій.

Банківські інвестиції — вкладення коштів банків у цінні папери.

Банківські метали — золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені до найвищих проб у зливках і порошках, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Банківські монополії — найбільші банки та їх об'єднання (синдикати, картелі ті ін.), які панують у проведенні банківських операцій і на цій підставі одержувати монпольно високі прибутки.

Банківські операції — операції, що їх проводять банки із залучення та розміщення коштів, цінних паперів, зі здійснення розрахунків та ін.

Банківські правила — правові норми, які не відносяться до законодавчих і регулюють діяльність кредитних організацій.

Банківські резерви — кошти комерційних банків, які вони зобов'язані зберігати у центральному банку для забезпечення своїх операцій.

Банківські реквізити — номер банківського рахунку, назва установи банку, її код.

Банківські ресурси — різновид, складова частина фінансових ресурсів, яка включає власні та залучені кошти банків.

Банківські угоди — угоди, які можуть здійснювати (як і банківські операції) банки та інші кредитні організації.

Банківсько-страхові (офшорні) зони — зони, в яких запроваджується особливо сприятливий режим здійснення банківських та страхових операцій в іноземній валюті для обслуговування нерезидентів.

II банк`івський-а, -е:

Банківська курка — птах роду диких, або чагарникових, курей.