банк
I -у, ч.
1》 Кредитно-фінансова установа, яка зосереджує кошти і капіталовкладення, надає кредити, здійснює грошові розрахунки між підприємствами або приватними особами, регулює грошовий обіг у країні, в тому числі випуск (емісію) нових грошей.
Акцептний банк — банк, який надає кредити під вексельне забезпечення.
Акціонерний банк — банк, статутний капітал якого формується внаслідок емісії та продажу акцій.
Банк банків — центральний банк, який контролює діяльність інших банків та фінансово-кредитних інститутів.
Банк міжнародних розрахунків — міжнародна валютно-кредитна організація, яка проводить комерційні операції для центральних банків.
Банк розвитку — спеціальні державні та напівдержавні (рідше приватні) інвестиційні інститути, які займаються довгостроковим кредитуванням промисловості, сільського господарства, будівництва та ін. галузей.
Банки споживчого кредиту — тип банків, які функціонують в основному за рахунок кредитів, одержаних в комерційних банках, та видачі короткотермінових та середньотермінових позик на придбання дорогих товарів тривалого користування та ін.
Валютний банк — банк, якому надано право купівлі та продажу іноземної валюти.
Депозитний банк — поширений вид банків, які здійснюють операції в основному за рахунок залучених депозитів.
Державний банк — кредитна установа, що знаходиться у власності держави.
Емісійні банки — центральні або інші державні банки, наділені монопольним правом випуску (емісії) готівки.
Земельні банки — банки, які видають довготермінові позики в основному під заставу землі.
Змішані банки — а) банки з участю іноземного капіталу; б) напівдержавні банки.
Зовнішньоторговельний банк — різновид спеціальних інститутів, які здійснюють кредитування експорту, страхування експортних кредитів.
Інвестиційний банк — спеціалізована кредитна установа, яка залучає довготермінові кредити і надає їх у розпорядження позичальникам (підприємствам і державі) шляхом випуску облігацій та інших видів боргових зобов'язань.
Інноваційний банк — різновид комерційного банку, головне завдання якого фінансувати та кредитувати запровадження винаходів та інновацій, спрямованих на зростання технічного рівня виробництва.
Іпотечний банк — банк, який надає довготермінові кредити під заставу нерухомості.
Квазідержавний банк — недержавний, приватний банк, що його контролює держава.
Кліринговий банк — банк – член розрахункової (клірингової) палати; надає послуги по відкритхм у ньому рахунках – ведення відомостей стану матеріальних цінностей, одержання та постачання цінних паперів, здійснення виплат та розрахунків.
Комерційний банк — банк, який спеціалізується на короткотерміновому кредитуванні промисловості та торгівлі, а також на різних видах банківського обслуговування приватної клієнтури.
Консорціальний банк — спільне багатонаціональне підприємство акціонерного типу, що належить декільком банкам, фінансовим компаніям.
Кооперативні банки — спеціальні кредитно-фінансові інститути, що їх створюють товаровиробники на пайових засадах.
Національні банки — центральні банки країн або комерційні банки (США), діяльність яких регулюється державою.
Ощадний банк — кредитна установа, основна функція якої – залучати грошові заощадження та тимчасово вільні кошти населення.
Транснаціональні банки — великі кредитно-фінансові комплекси, які володіють зазвичай широкою мережею зарубіжних представництв, що контролюють за підтримки держави валютні та кредитні операції на світовому ринку.
Універсальні банки — кредитні установи, які здійснюють усі основні види банківських операцій.
Уповноважені банки — банки, які представляють інтереси уряду своєї країни у міжнародних валютно-кредитних організаціях.
Федеральний резервний банк — банк, який здійснює банкнотну емісію, касове обслуговування федерального бюджету, купівлю-продаж урядових цінних паперів та ін; виступає в ролі банкіра уряду.
2》 У деяких картярських іграх – поставлена на кін сума грошей.
Держати (тримати) банк — вести гру, маючи в своєму розпорядженні всю поставлену на кін суму.
3》 Назва азартної гри в карти; банчок.
II -а, ч.
1》 Зібрання, фонд яких-небудь даних, що використовуються з інформаційною, пошуковою та іншою метою.
Банк даних — комплекс універсальних програм, що використовуються для збереження і пошуку інформації за допомогою ЕОМ.
Банк моделей — набір математичних моделей, що сприяють, зокрема, прийняттю оптимальних маркетингових рішень.
Банк програм — сукупність програм або пакетів програм, що використовуються централізовано для однієї предметної області.
2》 Сховище підданих консервації органів і тканин людини, тварин, що використовуються при трансплантації та з дослідницькою метою, а також клітин різних організмів або рослин.
Генний банк , Банк генів — сховище законсервованого насіння рослин, яке створюється для збереження розмаїття рослинного світу.
Значення в інших словниках
- банк — банк іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- банк — Юридична особа, яка на підставі ліцензії Національного банку України здійснює діяльність по залученню вкладів від фізичних та юридичних осіб, веденню рахунків і наданню кредитів на власних умовах. "Про Національний банк України", Стаття 1 Словник термінів законодавства України
- банк — БАНК¹, у, ч. 1. Установа, що концентрує грошові кошти і накопичення, надає кредити, здійснює грошові розрахунки, облік векселів, емісію грошей та цінних паперів, операції з золотом, іноземною валютою і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- банк — банк 1. банк ◊ банк деришкі́ра Крилошанський банк (належав до т.зв. русофільскої партії, його банкрутство негативно позначилося на долі багатьох українців. “Цю господарку схарактеризував свого часу др. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- банк — (англ. bank) кредитнофінансова установа, важливими функціями якої є акумуляція тимчасово вільних коштів, здійснення грошових розрахунків, надання позики підприємствам, установам, громадянам та ін. Економічний словник
- банк — (нім. Bank, франц. banque, з італ. banco – лава, конторка, стіл міняйла) 1. Особливий економічний інститут, що акумулює тимчасово вільні кошти, надає кредит, здійснює грошові розрахунки, випускає в обіг гроші, цінні папери. 2. Ставки у картярських іграх. Словник іншомовних слів Мельничука
- банк — Установа, що займається грошовими операціями (готівковими й безготівковими), а також здійснює фінансове посередництво при нагромадженні депозитів, наданні кредитів. Універсальний словник-енциклопедія
- банк — Банк, ба́нку, -кові, у -нку; ба́нки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- банк — БАНК, у, ч. 1. У СРСР — державна фінансова установа, яка здійснює кредитування народного господарства і є розрахунковим центром країни; у капіталістичних країнах — фінансова установа, що концентрує капіталовкладення... Словник української мови в 11 томах
- банк — рос. банк (від італ. banco — контора) — кредитно-фінансова інституція, що акумулює кошти, здійснює залучення та нагромадження вільних грошових коштів (вкладів) юридичних і фізичних осіб (пасивні операції)... Eкономічна енциклопедія
- банк — (фр. — лавка) 1. Будинок фінансово-кредитної установи, що видає грошові позики, міняє гроші на векселя, банківські білети, збирає всі грошові прибутки, здійснює інші фінансові операції. Архітектура і монументальне мистецтво