банк

БАНК¹, у, ч.

1. Установа, що концентрує грошові кошти і накопичення, надає кредити, здійснює грошові розрахунки, облік векселів, емісію грошей та цінних паперів, операції з золотом, іноземною валютою і т. ін.

Їх багатство не в самiй хатi: є в їх земля, є грошi в позиках та в банках, – згорить хата, то вони нову побудують та й знов почнуть хазяйнувати (Б. Грінченко);

Продали тютюн, доляри [долари] поклали в банк під відсотки (Ю. Винничук);

Банки самостійно розробляють порядок бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток з урахуванням особливостей внутрішньобанківської платіжної системи (з мови документів);

Банки приділяють велику увагу операціям з використанням пластикових карток у системі безготівкових розрахунків (із журн.);

Депозитний банк;

Державний банк України;

Ощадний банк.

2. Приміщення, де розташовано такий заклад.

Біля банку знов повно люду. Знов сварня, знов гармидер (У. Самчук);

Площа в Хусті невелика, частину її зайняв пам'ятник з трибуною, і панству довелось потиснутись – до костьолу в один бік і до банку – в другий (С. Скляренко).

△ Акти́вні опера́ції ба́нку див. опера́ція;

(1) Акціоне́рний банк – банк, створений на гроші акціонерів для здійснення фінансової діяльності.

Акціонерний банк активно працює на фондовому ринку України (із журн.);

Бала́нс ба́нку див. бала́нс¹;

(2) Інноваці́йний банк – банк, що спеціалізується на наданні фінансової допомоги винахідникам.

До складу комерційних інноваційних банків входить багато обласних відділень (з газ.);

(3) Іпоте́чний банк – банк, який надає довготермінові кредити під заставу нерухомості.

Верховна Рада розглянула законопроект “Про державний іпотечний банк” (з газ.);

(4) Комуна́льний банк – банк, що надає позички на комунальне господарство.

На нараді було обговорено пропозиції щодо створення комунальних банків та їх взаємодії з органами місцевого самоврядування (з газ.);

У 1923 році засновано Київський сільгоспбанк, а в 1924 році відкрито Київський місцевий комунальний банк (з газ.).

◇ Лежа́ти в ба́нку див. лежа́ти.

БАНК², у, ч.

1. Фонд яких-небудь даних, що зберігаються в науковому центрі та використовуються з певною метою (інформаційною, пошуковою і т. ін.).

Суспільний банк інформації є динамічним і нечітким (з газ.);

Банк вакансій;

Банк рефератів.

2. Систематизоване зібрання органів і тканин людини або тварин, а також клітин різних організмів або рослин, які використовуються для практичних та дослідницьких цілей.

Практично здорова людина може здати кров та покласти її в банк крові. І за потреби, а від цього не застрахований ніхто, їй будуть вливати її ж власну кров (з газ.);

Для надання невідкладної допомоги використовують найсучасніші препарати крові. Було створено резервний банк крові необхідної групи (з газ.).

△ (1) Банк да́них – сукупність інформаційних показників, сконцентрованих в одному місці, доступному для колективного користування.

Величезний внесок у формування банків даних у галузі океанографії зробили українські науково-дослідні інститути (з наук.-попул. літ.);

(2) Банк моде́лей – набір математичних моделей, що сприяють, зокрема, прийняттю оптимальних маркетингових рішень;

(3) Банк програ́м – сукупність програм або пакетів програм, що використовуються централізовано для однієї предметної області;

(4) Ге́нний банк <�Банк ге́нів>:

а) сховище законсервованого насіння рослин для збереження різноманіття рослинного світу.

Першочерговим завданням збереження природного генофонду рослин є створення генних банків (з наук. літ.);

На будівництво генних банків в усьому світі не шкодують ніяких коштів (з газ.);

б) база даних про ДНК громадян країни.

Кожен громадянин може добровільно зробити аналіз ДНК у генетичній лабораторії, який буде передано на зберігання в генний банк (із журн.).

БАНК³, у, ч.

1. Назва азартної гри в карти; банчок.

Грати в банк.

2. Сума грошей, поставлена на кін у картярській грі.

* У порівн. Вибух власної гранати вплинув на старшого сержанта, як зірваний банк на картяра (П. Панч).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. банк — (англ. bank) кредитнофінансова установа, важливими функціями якої є акумуляція тимчасово вільних коштів, здійснення грошових розрахунків, надання позики підприємствам, установам, громадянам та ін. Економічний словник
  2. банк — БАНК, у, ч. 1. У СРСР — державна фінансова установа, яка здійснює кредитування народного господарства і є розрахунковим центром країни; у капіталістичних країнах — фінансова установа, що концентрує капіталовкладення... Словник української мови в 11 томах
  3. банк — (нім. Bank, франц. banque, з італ. banco – лава, конторка, стіл міняйла) 1. Особливий економічний інститут, що акумулює тимчасово вільні кошти, надає кредит, здійснює грошові розрахунки, випускає в обіг гроші, цінні папери. 2. Ставки у картярських іграх. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. банк — рос. банк (від італ. banco — контора) — кредитно-фінансова інституція, що акумулює кошти, здійснює залучення та нагромадження вільних грошових коштів (вкладів) юридичних і фізичних осіб (пасивні операції)... Eкономічна енциклопедія
  5. банк — банк іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  6. банк — Юридична особа, яка на підставі ліцензії Національного банку України здійснює діяльність по залученню вкладів від фізичних та юридичних осіб, веденню рахунків і наданню кредитів на власних умовах. "Про Національний банк України", Стаття 1 Словник термінів законодавства України
  7. банк — Установа, що займається грошовими операціями (готівковими й безготівковими), а також здійснює фінансове посередництво при нагромадженні депозитів, наданні кредитів. Універсальний словник-енциклопедія
  8. банк — I -у, ч. 1》 Кредитно-фінансова установа, яка зосереджує кошти і капіталовкладення, надає кредити, здійснює грошові розрахунки між підприємствами або приватними особами, регулює грошовий обіг у країні, в тому числі випуск (емісію) нових грошей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. банк — банк 1. банк ◊ банк деришкі́ра Крилошанський банк (належав до т.зв. русофільскої партії, його банкрутство негативно позначилося на долі багатьох українців. “Цю господарку схарактеризував свого часу др. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  10. банк — Банк, ба́нку, -кові, у -нку; ба́нки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. банк — (фр. — лавка) 1. Будинок фінансово-кредитної установи, що видає грошові позики, міняє гроші на векселя, банківські білети, збирає всі грошові прибутки, здійснює інші фінансові операції. Архітектура і монументальне мистецтво