банк

банк 1. банк

банк деришкі́ра Крилошанський банк (належав до т.зв. русофільскої партії, його банкрутство негативно позначилося на долі багатьох українців. “Цю господарку схарактеризував свого часу др. Коцовський ось таким віршиком, видрукуваним у “Зеркалі”: “Хувес, Кіндлєр і Міхалко – то файні три кавалки; один взяв, другий брав, а третий таки так украв” (Нагірний)): Банк деришкі́ра – так прозвано сумної пам'яти т.зв. крилошанський, або руський, банк, який зруйнував десятки тисяч селянських господарств Східної Галичини (Франко)

2. тюр. переносний туалет (перев. відро)(ст)||кібель

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. банк — банк іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. банк — Юридична особа, яка на підставі ліцензії Національного банку України здійснює діяльність по залученню вкладів від фізичних та юридичних осіб, веденню рахунків і наданню кредитів на власних умовах. "Про Національний банк України", Стаття 1 Словник термінів законодавства України
  3. банк — I -у, ч. 1》 Кредитно-фінансова установа, яка зосереджує кошти і капіталовкладення, надає кредити, здійснює грошові розрахунки між підприємствами або приватними особами, регулює грошовий обіг у країні, в тому числі випуск (емісію) нових грошей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. банк — БАНК¹, у, ч. 1. Установа, що концентрує грошові кошти і накопичення, надає кредити, здійснює грошові розрахунки, облік векселів, емісію грошей та цінних паперів, операції з золотом, іноземною валютою і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  5. банк — (англ. bank) кредитнофінансова установа, важливими функціями якої є акумуляція тимчасово вільних коштів, здійснення грошових розрахунків, надання позики підприємствам, установам, громадянам та ін. Економічний словник
  6. банк — (нім. Bank, франц. banque, з італ. banco – лава, конторка, стіл міняйла) 1. Особливий економічний інститут, що акумулює тимчасово вільні кошти, надає кредит, здійснює грошові розрахунки, випускає в обіг гроші, цінні папери. 2. Ставки у картярських іграх. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. банк — Установа, що займається грошовими операціями (готівковими й безготівковими), а також здійснює фінансове посередництво при нагромадженні депозитів, наданні кредитів. Універсальний словник-енциклопедія
  8. банк — Банк, ба́нку, -кові, у -нку; ба́нки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. банк — БАНК, у, ч. 1. У СРСР — державна фінансова установа, яка здійснює кредитування народного господарства і є розрахунковим центром країни; у капіталістичних країнах — фінансова установа, що концентрує капіталовкладення... Словник української мови в 11 томах
  10. банк — рос. банк (від італ. banco — контора) — кредитно-фінансова інституція, що акумулює кошти, здійснює залучення та нагромадження вільних грошових коштів (вкладів) юридичних і фізичних осіб (пасивні операції)... Eкономічна енциклопедія
  11. банк — (фр. — лавка) 1. Будинок фінансово-кредитної установи, що видає грошові позики, міняє гроші на векселя, банківські білети, збирає всі грошові прибутки, здійснює інші фінансові операції. Архітектура і монументальне мистецтво