1. Великий тлумачний словник сучасної мови

банківник

банківни́к

-а, ч.

Той, хто держить банк (див. банк I у 2 знач.), банкує під час гри в карти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. банківник — банківни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. банківник — БАНКІВНИ́К, а́, ч. Той, хто тримає банк (див. банк³), банкує під час гри в карти. Словник української мови у 20 томах
  3. банківник — БАНКІВНИ́К, а, ч. Той, хто держить банк (у 2 знач.), банкує під час гри в карти. Словник української мови в 11 томах